Мовленнєвий етикет

Мовлення - особлива форма діяльності дитини, особливий результат її зусиль в освоєнні життєвого простору. Наслідуючи способи мовленнєвого спілкування того середовища, яке його оточує, маля сприймає та переймає їх як єдино правильні й незмінні. Варіативність виникає на виході дитини з родинного оточення в інше середовище, коли з'являється потреба в спілкуванні з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду.

Вимоги до мовлення вихователя

Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Методи і прийоми навчання дітей монологічного мовлення

Методи формування мовленнєвих навичок розповідати (за Л.Калмиковою, Н.Харченко)

- пояснювально-ілюстративні (читання художніх творів, власні розповіді вихователя, демонстрація сюжетних картин)
- репродуктивні (переказ, мовні вправи за зразком)
- частково-пошукові (еврестичні) (бесіди, конструктивні вправи, структурно-логічна схема сюжетної розповіді)
- проблемні (проблемні мовленнєві ситуації)
- дослідницькі (творчі) (дидактичні мовленнєві ігри, самостійна побудова монологу)
Прийоми навчання дітей монологічного мовлення:
- складання розповіді по частинах, за опорними словами, складання розповіді на тему;
- зразок розповіді, частковий зразок розповіді, зразок-дублер розповіді, розбір зразка розповіді;
- план, відтворення дітьми плану, колективне складання плану;
- колективне складання розповіді, закінчення чи початок дітьми розповіді, підказка варіантів розповіді;
- проблемні запитання, порівняння і зіставлення, творчі завдання, мовні логічні задачі, ігрові завдання;
- виправлення помилок, тема і вказівки, підказка слова, речення, педагогічна оцінка, аналіз дитячих розповідей

Основні правила заучування віршів із дошкільниками

Обраний вірш повинен відповідати віковим особливостям дитини. Художній поетичний твір повинен подобатися своєю музикальністю, яскравістю образів, приносити естетичне й моральне задоволення, викликати бажання пережити знову й знову ті почуття, які викликав вірш, відтворювати, чути ще раз тощо.

Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників

На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навколишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій діяльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови (фонетичних, лексичних, граматичних), формуванні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах один раз на тиждень лише з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.

Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців

Нині ефективність дошкільної освіти пов’язана з організацією освітнього процесу на засадах партнерства. Це спонукає оновити зміст і форми співпраці педагогів закладів дошкільної освіти з батьками вихованців.

Робота з батьками завжди була традиційною складовою дошкільної освіти, адже заклад дошкільної освіти є першим соціальним середовищем, з якого дитина потрапляє до сім’ї. Дорослі учасники освітнього процесу мають усвідомити значущість партнерської взаємодії між закладом освіти і родиною, оскільки така співпраця покликана створити сприятливі умови для виховання здорової, соціально адаптаваної, всебічно розвиненої дитини.

З метою пошуку шляхів, спрямованих на формування взаєморозуміння та довіри, побудови партнерської взаємодії між закладом дошкільної освіти і родиною, Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців.

Мета і завдання гендерного виховання

У дошкільному дитинстві розпочинається етап вторинної статевої ідентифікації, тобто усвідомлення дитиною свого соціального призначення як хлопчика чи дівчинки (майбутнього чоловіка чи жінки) і засвоєння відповідної поведінки в сім’ї, суспільстві. У цей час важливим є гендерне виховання.

Гендерне виховання – процес, спрямований на формування у дитини ціннісного ставлення до людей і до самої себе як до представників різних статей (до чоловіка чи жінки, хлопчика чи дівчинки); формування в неї рис, необхідних для реалізації свого особистісного потенціалу як члена суспільства.

Здоров’я як індивідуальна та суспільна цінність

Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це досягається шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації режиму життя дітей, навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору, використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи.

Облаштування куточка книги у ДНЗ

Виховання в дошкільнят читацької культури, любові до художнього слова, інтересу до книжки – важливі завдання педагога. А їх реалізації сприяє створення в групі куточка книги. Осередок книги має бути не лише зручним для малюків, а й таким, що розвиває пізнавальну активність, емоційність, творчість, бути базою для проведення занять, виховних заходів

Основні вимоги до обладнання:

Організація чергувань у ДНЗ

     Основними формами організації праці в дошкільному закладі є  чергування, доручення та колективна праця.

Чергування – це найбільш організована форма трудової діяльності дітей.

Вона використовується вихователем як засіб заохочення дітей до систематичного виконання ними трудових обов`язків. У дошкільному навчальному закладі розрізняють такі види чергувань:

Планування освітнього процесу у сучасному дошкільному закладі

Планування роботи дошкільного навчального закладу – процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури.

Методика проведення спостереження.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:

а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об’єктів)

б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порівняльні);

в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові ).

Організаційно-методичні вказівки щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ

Виховання любовi i пошани до державної символiки, ритуалiв суверенної України посiдає одне з чiльних мiсць у системi громадянського, зокрема патрiотичного, виховання дітей.

Державна символiка покликана формувати громадянську гiднiсть, патрiотичнi почуття i впевненiсть молодi у майбутньому своєї держави.

Форми та методи роботи з дітьми в реалізації завдань Освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі»

Збагачення уявлень вихованців ДНЗ про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи реалізується в дошкільному закладі через різні виді діяльності: заняття, ігри, пошково-дослідницьку діяльність, спостереження, трудову діяльність, екскурсії, бесіди, проектну діяльність та в повсякденному житті.

      Особливу увагу педагоги закладу повинні приділяти створенню розвивального середовища, яке б сприяло розвитку в дошкільників природничої компетентності, вмінню спостерігати, аналізувати, цікавитись, берегти, турбуватись, передавати враження, розвивати у вихованців творчі здібності.