Ведення документації з атестації

Проведення атестації передбачає ведення цілої низки документів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впорядковано такі матеріали щодо атестації:

  • законодавчі і нормативні документи з питань атестації педагогічних працівників;
  • перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників;
  • перспективний план атестації педагогічних працівників;
  • графік проведення атестації педагогічних працівників;
  • пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються;
  • матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів;
  • аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей;
  • аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо);
  • аналітичні матеріали за результатами атестації педагогічних працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо);
  • матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії: протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії).

Питання, що вимагають особливої уваги від вихователя-методиста

На початку навчального року вихователю-методисту варто зосередити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непорозумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі. Зокрема, необхідно:

  • перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвідчень курсової перепідготовки;
  • подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготовки наказу (за потребою);
  • перевірити точність визначення стажу безпосередньої педагогічної роботи педагогів, які атестуються.

Вихователю-методисту варто пам'ятати, що:

  • вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів проводиться членами атестаційної комісії і працівниками ме-тодичних кабінетів;
  • не можна вимагати оформлення узагальнюючих документів педагогічними працівниками, які проходять атестацію;
  • слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати).

Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються

Методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові:

  • професійна компетентність;
  • результативність роботи (рівень компетентності дітей);
  • особистісні якості.

Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного педагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освітнього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, узагальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів.

Методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки (див. Додатки 3-6) тощо. Такі робочі матеріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику діяльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уникнути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності вихователів. Після завершення атестаційного періоду керівник ДНЗ і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атестації та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.

Керівник дошкільного навчального закладу та вихователь-методист, які складають графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п'ять років, мають знати, що не підлягають атестації педагогічні працівники, які:

  • мають стаж безпосередньої педагогічної роботи до 3 років;
  • перебувають на довготривалому лікуванні.

Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право подати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік.

Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухвалює відповідне рішення, яке обов'язково фіксують у протоколі засідання атестаційної комісії.

Педагогічний працівник може відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами попередньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окладом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.